Конструкція плаваючого фундаменту

При плануванні будівництва абсолютно будь-якого споруди, у тому числі сауни або господарської будівлі, слід найбільш ретельно підходити до облаштування фундаменту, адже саме від нього залежить довговічність споруди. Особливо це стосується, якщо ділянка, на якій планується звести дані споруди, має пучинисті, тобто не надійні ґрунти. Для цього випадку використовують плитний плаваючий фундамент, який хоч і обходиться дорого, а на його будівництво необхідно витратити багато сил, але саме він забезпечить безпеку не тільки процесу будівництва, але й безпеку самого споруди від тріщин стін, появи щілин у потолку з вагонки, і інших неприємностей. .

Конструкція такого фундаменту являє собою монолітний плитний перекриття, виконаний з залізобетону і має розміри, рівні розмірам майбутньої споруди, який укладається безпосередньо на насипному грунті. По всій периметрії фундаменту встановлюються ребра жорсткості у вигляді арматур, розташовуються один від одного не більше в 1,2 метри. Головне для такої основи – це стійкість і уникнення деформації споруди, що особливо актуально в період міжсезоння, під час нерівномірних переміщень грунту. Під час цих періодів відбувається заморожування, а потім відтавання ґрунту, в результаті чого він може опускатися або підніматися, що в свою чергу, часто призводить до перекошування будівлі, а то й зовсім, до його руйнування.

Інші типи фундаменту, як стовпчасті або ленточные, не здатні на пучинистих грунтах запобігти деформації будівлі, ось чому саме плита може опускатися і підніматися разом з землею, верніше її шарами.

В залежності від глибини залягання, такий тип фундаменту може бути незаглубленным, малозаглубленным або сильнозаглубленным, при цьому по своєму типу, він може бути, як звичайний плитний, утеплений, з ребрами жорсткості, або у вигляді ґратової плити, а саме монолітний або збірно-монолітний.

Технологія будівництва такого фундаменту починається з того, що виривається котлован необхідного розміру і заданої глибини, яка залежить від самого будівлі і стану грунту. На попередньо утрамбоване дно котловану укладається піщана подушка товщиною до 20 см, після чого проводиться монтаж арматурної сітки, яка заливається бетоном. Можна використовувати і готові залізобетонні плити, які дуже дорогі, але фундамент з них найбільше вважається міцним. Після спорудження несучої частини плаваючого фундаменту, її захищає ще одним бетонним шаром, а зверху робиться стяжка, яка і буде служити підлогою будівлі.

Сам собі прораб